моїй Березовій Рудці
що ніч - то плетиво безкрає.
що день - то сон без вороття.
чи я чужий у тво́їм краї?
ти не чужа у мо́їх майбуттях.
в моєму серці кров бринить тобою,
в неогранених обрисах буття.
хай меркне день і я в стежках-розвоях
згублюсь навіки -
ти моя і досі.
хай грім гримить, ревуть лихі оркани,
в хоралах стогне світ сліпий
й мене присплять чужі слова-омани..
крізь неминучість снів -
я буду досі твій.
як солов'ї клекочуть в твоїх вітах-косах
й в розмаї квітів ранок зустрічають роси -
я жду тебе, моя тендітна осінь,
моя сумна весна,
мій дім урочий.
2025-04-20 18:00:11
3
3