Сам

Дарина Дорогань

Як же добре інколи запутатись в емоціях, Забути який день і хто ти є, Відійти десь кудись, де нікого немає І ось вона: тиша... і спокій. Ти вдихаєш жадібно вологе повітря І розумієш, що нарешті сам. Вже не лунають чиїсь голоси, Ти лиш чуєш тихий шелест трав. Закриваєш очі, ніби на мить, Але засинаєш від суму за містом. Як же добре інколи побути одному, Не чути ні вітру, ні свисту - нічого. Нарешті потратити в тенета думок І з новими силами повертатись назад.

2021-08-14 19:45:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Дарина Дорогань

неймовірно коли поезія може викликати такі асоціації. Гарної тобі прогулянки))

Відповісти

2021-08-30 13:44:16

Подобається

Лео Лея

Так знайомо... 👍

Відповісти

2021-09-03 14:36:28

Дарина Дорогань

@Лео Лея у кожного буває такий стан)

Відповісти

2021-09-03 14:37:46

Інші вірші поета

Люблю Сонне місто Буду Як же було добре

Інші поети

박 윤두

@Dambi001

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1274

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1563