Сам
Як же добре інколи запутатись в емоціях,
Забути який день і хто ти є,
Відійти десь кудись, де нікого немає
І ось вона: тиша... і спокій.
Ти вдихаєш жадібно вологе повітря
І розумієш, що нарешті сам.
Вже не лунають чиїсь голоси,
Ти лиш чуєш тихий шелест трав.
Закриваєш очі, ніби на мить,
Але засинаєш від суму за містом.
Як же добре інколи побути одному,
Не чути ні вітру, ні свисту - нічого.
Нарешті потратити в тенета думок
І з новими силами повертатись назад.
2021-08-14 19:45:37
9
5