У темрятині...
Антон Шаталов
У темрятині... Сиджу я зараз сам на сам, Лишень з думками... Похмуро й тихо вітер віє, в розчинене моє вікно. А десь далеко, сиво-сиво, Розкинулось якесь село. Там страх і спокій покривають Одну Її... Хтось думає, шо то любов... Та мабуть ні. Далеко утікло усе воно, І почуття, і розпач, лихо й біль... На них уже поспів попліться хміль... Не знаю, відчуваю сум чи ні, Та мабуть так, мені шкода її... Не знаю то любов чи тільки тінь, Та точно знаю, я заплутався в собі...
2022-10-31 16:09:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Пробило на сльозу від такого сильного вірша. ( Це чудово я відчула усі ці сумні емоції й це так гарно, що я в захваті🤩)
Відповісти
2022-10-31 17:43:58
1
Антон Шаталов
@Сандра Мей Оу, ґречно вам дякую... Такий довгий комент у мене під віршем вперше)
Відповісти
2022-10-31 18:46:06
1
Інші вірші поета
Veni, vidi, vici Мáстерії і каліки Коли завмирає серце Валькір'я
Інші поети
King Dante
@grotesquecreature
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4460
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3832