У темрятині...
Антон Шаталов
У темрятині... Сиджу я зараз сам на сам, Лишень з думками... Похмуро й тихо вітер віє, в розчинене моє вікно. А десь далеко, сиво-сиво, Розкинулось якесь село. Там страх і спокій покривають Одну Її... Хтось думає, шо то любов... Та мабуть ні. Далеко утікло усе воно, І почуття, і розпач, лихо й біль... На них уже поспів попліться хміль... Не знаю, відчуваю сум чи ні, Та мабуть так, мені шкода її... Не знаю то любов чи тільки тінь, Та точно знаю, я заплутався в собі...
2022-10-31 16:09:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Пробило на сльозу від такого сильного вірша. ( Це чудово я відчула усі ці сумні емоції й це так гарно, що я в захваті🤩)
Відповісти
2022-10-31 17:43:58
1
Антон Шаталов
@Сандра Мей Оу, ґречно вам дякую... Такий довгий комент у мене під віршем вперше)
Відповісти
2022-10-31 18:46:06
1
Інші вірші поета
Я не піду Весна Думка ІІ Безталанні
Інші поети
емоція
@mijnlief
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13151
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9060