Пан Гранітний
Антон Шаталов
Мабуть, думка у вас: "Він гранітний" І розбити його буде важко. Коли днями бував непомітним, Той тріщав, мов фарфорова ваза. По шматках молотком відбивали, Його ручку і верх, Його дно. І коли залишились уламки, Ви питаєте раптом: "Чого?"
2022-12-02 20:21:03
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Так буває найчастіше(
Відповісти
2022-12-02 22:40:09
1
erorka
Чудово написав, друже, чудово
Відповісти
2022-12-03 16:35:29
1
Антон Шаталов
@erorka Дякую-дякую)
Відповісти
2022-12-03 16:45:16
Подобається
Інші вірші поета
Mon Horreur Я вартий хоча би неба Казка про літачок Монолог Гамлета
Інші поети
Gamine
@une_gamine
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16178
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5241