Рима-платівка
В глибині твого ока я таю на рівні, З кубиком льоду у теплій склянці По вені твоїй грає моя рима-платівка І дає насолоду писати цим ранком Про очі твої, які ламають мій негатив Про тіло твоє - наче то весь всесвіт, Неосяжна мрія якої я все-таки досяг, Сон який забути ніяк, чарівний плід Мене зустрічає дилема систематики Вельми притаманні ранки цього світу, Що ж кудись за обрій простопадно в потік Крихта за крихтою розвіються вітром І суцільно нове мене зустрічає буття Де в насолоду про тебе ці рими в тон
2022-12-11 18:24:56
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
Це крутезно. Просто уяви, що я відчуваю точно такі емоції як і ти) Ну не можу налюбуватися красою тих очей
Відповісти
2022-12-11 18:26:47
1
erorka
@Антон Шаталов Друже, ці очі справді чудові. Дякую за коментар)
Відповісти
2022-12-11 18:28:34
Подобається
erorka
Так, дякую тобі)
Відповісти
2022-12-11 18:46:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2954
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2198