Рима-платівка

erorka

В глибині твого ока я таю на рівні, З кубиком льоду у теплій склянці По вені твоїй грає моя рима-платівка І дає насолоду писати цим ранком Про очі твої, які ламають мій негатив Про тіло твоє - наче то весь всесвіт, Неосяжна мрія якої я все-таки досяг, Сон який забути ніяк, чарівний плід Мене зустрічає дилема систематики Вельми притаманні ранки цього світу, Що ж кудись за обрій простопадно в потік Крихта за крихтою розвіються вітром І суцільно нове мене зустрічає буття Де в насолоду про тебе ці рими в тон

2022-12-11 18:24:56

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Антон Шаталов

Це крутезно. Просто уяви, що я відчуваю точно такі емоції як і ти) Ну не можу налюбуватися красою тих очей

Відповісти

2022-12-11 18:26:47

1

erorka

@Антон Шаталов Друже, ці очі справді чудові. Дякую за коментар)

Відповісти

2022-12-11 18:28:34

Подобається

erorka

Так, дякую тобі)

Відповісти

2022-12-11 18:46:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

865

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1545