Ілюзія життя
Тремтяче на коліно лягає моя рука Як думками на одинці себе запитав Я линув у піт, мене захопила пітьма І тихенько у морі один пливу на дно Мене не врятує надія на порятунок Ще йоту у воду, я зійду за лаштунки І тепер вже не вийду на біс до пори Доки не скажу, що сенс вже створив Через власну призму гляну на людей Довго в моїх місках гартувалася ідея Люди наче не живуть а виживають Їм лінь. Від цього серце кличе жгут
2022-11-20 20:03:16
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
erorka
Вдячний за оцінку)
Відповісти
2022-11-20 20:08:05
Подобається
Честер Фінч
Чудовий вірш👏❤
Відповісти
2022-11-20 20:08:39
1
erorka
@Честер Фінч Дякую, друже)
Відповісти
2022-11-20 20:09:40
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4763
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9096