Ілюзія життя

erorka

Тремтяче на коліно лягає моя рука Як думками на одинці себе запитав Я линув у піт, мене захопила пітьма І тихенько у морі один пливу на дно Мене не врятує надія на порятунок Ще йоту у воду, я зійду за лаштунки І тепер вже не вийду на біс до пори Доки не скажу, що сенс вже створив Через власну призму гляну на людей Довго в моїх місках гартувалася ідея Люди наче не живуть а виживають Їм лінь. Від цього серце кличе жгут

2022-11-20 20:03:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

erorka

Вдячний за оцінку)

Відповісти

2022-11-20 20:08:05

Подобається

Честер Фінч

Чудовий вірш👏❤

Відповісти

2022-11-20 20:08:39

erorka

@Честер Фінч Дякую, друже)

Відповісти

2022-11-20 20:09:40

Інші вірші поета

Mon coeur est Paris Чуже небо Парадайз Memento Mori

Інші поети

lunastra

@lunastra

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Veronika Yupyn

@Veronika_Yupyn

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16366

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2149