Ілюзія життя
erorka
Тремтяче на коліно лягає моя рука Як думками на одинці себе запитав Я линув у піт, мене захопила пітьма І тихенько у морі один пливу на дно Мене не врятує надія на порятунок Ще йоту у воду, я зійду за лаштунки І тепер вже не вийду на біс до пори Доки не скажу, що сенс вже створив Через власну призму гляну на людей Довго в моїх місках гартувалася ідея Люди наче не живуть а виживають Їм лінь. Від цього серце кличе жгут
2022-11-20 20:03:16
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
erorka
Вдячний за оцінку)
Відповісти
2022-11-20 20:08:05
Подобається
Честер Фінч
Чудовий вірш👏❤
Відповісти
2022-11-20 20:08:39
1
erorka
@Честер Фінч Дякую, друже)
Відповісти
2022-11-20 20:09:40
1
Інші вірші поета
Фенікс (Рефлексія ІІ) Cogito ergo sum Рима-платівка Memento Mori
Інші поети
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1182
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8330