Memento Mori

erorka

Я дихаю небом, наче небо то повітря Воно вільне, тільки чомусь таке пусте Пролетіли ті птахи за холодним вітром Й залишили по собі, лиш місце пусте І у цьому місці параноя нехтує тобою Вже ніколи не обійме знову у цьому світі У небі тобі не потрібно вчити чужу мову Не доведеться говорити, все скаже світло Я пишу в нотатках, а в душі натхнення Цей вірш нагадування, і він не сумний І я іще живий, хоч назва віршу темна Дивлячись у небо, бачу кольорові сни

2022-09-28 12:39:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

erorka

дякую, друже)

Відповісти

2022-09-30 22:03:40

Подобається

Kruhitka Dobro

Змішані відчуття після прочитання. Щось типу меланхолії

Відповісти

2022-10-21 06:52:11

erorka

@Kruhitka Dobro у такому стані я й писав його. Тому радий що прочитання принесло саме ці емоції

Відповісти

2022-10-21 06:55:18

Інші вірші поета

Mon coeur est Paris Рима-платівка Paysage Систематика моменту

Інші поети

Vita Riter

@Vita_Riter

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1849

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15777