Все потопало у весні
Н Ф
Все потопало у весні, Хоча сади ще зовсім кволі, Ростуть тюльпани ще поволі, Й бузок ще у глибокім сні. Вже спозаранку щебетання, Коли ще сонце мружить очі, І ввись прямує неохоче, Оспівують шпаки світання. В ріцí хвилюється вода, Шумить старий рогіз торішній, Чека на одяг він розкішний, Весни вчувається ходá.
2023-03-08 21:59:43
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Ніби там побував...)
Відповісти
2023-03-09 08:13:33
1
Генрі крадієць сенсу
Дуже красивий опис ♡°•
Відповісти
2023-03-09 08:45:01
1
Н Ф
@Генрі крадієць сенсу Дякую♥️
Відповісти
2023-03-09 09:16:11
Подобається
Інші вірші поета
Ніби й немає Незнайомцю Тоді Спішить вже осінь
Інші поети
Maggy W.
@maggy
Mateo Torres
@mateo_adrian
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1244
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675