Цього разу він переслідував її, щоб просто вибачитися за все. Амелі ставало сили ігнорувати його.
Так йшов тиждень, два, вона зовсім не спілкувалася з ним і уникала, їй було боляче. Амелі старалася усе забути і жити далі і можливо, у неї все б вийшло, якби не він і його вибачення. Це заважало їй забути Джеймі, він постійно нагадував про себе найменшими дрібницями. 
  Вона постійно думала над тим, чи справді його любила. Можливо він для неї був лише як перший досвід? Тоді він був такий собі, казала вона у своїх думках.
  Її цікавило, чому його сестра так відносилась до неї і намагалася розірвати їх "відносини". Що тут не так? Їй ніхто не дав на це питання відповідь, але вона й не шукала її. Амелі ще більше ставало на все байдуже, він перший, але не останній, а їй всього п'ятнадцять років і попереду ціле життя.
  Вона зібралася із силами і почала жити далі, новим життям. Амелі перестала бути закритою у собі, друзів у неї стало ще більше. Ніхто її не ображав і вона нарешті змогла почути той смак–перемоги над собою і своїми комплексами. Більше нікому вона не дозволить зробити собі боляче, нікому...
  Вона багато чого зрозуміла і це для неї стало уроком. Назавжди запам'ятала, що ніколи не потрібно бігти до першого зустрічного і хоча б трохи дізнатися про нього. Так як Джеймі був надто для неї закритим і так боляче підвів її, вона більше не хотіла пов'язувати своє життя з ним і просто забула про нього. У житті дівчини буде ще багато випробувань, які вона повинна пройти незважаючи ні на що. Так і стається з кожним, хто живе на цій планеті, і не кожному це потрібно вбивати у голову, він сам колись це зрозуміє. Проблеми є всюди і від них нікому ніколи не дітися, бо вони створені для того, щоб зробити нас сильнішими і готовими зустріти життя по-новому. Але люди є різними і хтось просто падає у прірву і не може вибратися з неї. Вони вважають себе слабкими і тими, хто зовсім нічого не зможе, а найголовніше те, що вони бояться спробувати вирішити цю проблему.
  Джеймі намагався поговорити з Амелі одного ранку у школі, він зупинив її і глянув їй у очі. Його вигляд був кепським, у очах страх, а з уст він не міг нічого промовити. Вона дивилася на нього ніби востаннє і її погляд ще більше його непокоїв. Врешті-решт, Амелі зрушилася з місця і вже намагалася йти геть до виходу, але Джеймі зразу зловив її за руку і промовив лише одне слово.
–Стій...–зі страхом сказав він.
–Чого тобі?–з байдужістю відповіла вона.
–Мені потрібно просто тобі все пояснити і виговоритися, Амелі.
–Про що з тобою ще можна поговорити? Джеймі Стоун, ти просто неймовірний боягуз.–сказала вона і закотила очі вверх.
–Тобі навіть не шкода втрачати ті всі спогади, які були у нас з тобою?
–Розумієш, мені це приємно згадувати, але те, що було після і як ти просто стояв і дивився на те, як мені погрожує той ідіот, і ще й нічого з цим не зробив, то хочеться просто забути тебе назавжди.
–Пробач...
–Таке не можна пробачити і ти це прекрасно розумієш Джеймі, я з тобою просто не хочу спілкуватися після такого. Ти б міг змиритися, якби він мене прибив на місці?
–Не зміг...
–Я тобі не вірю, тому просто уяви, що я померла.
Вона глянула на нього ще раз і обернулася до виходу. Амелі хотіла швидше дійти додому і просто про все забути, але її зупинила Емма.
–Ви сьогодні зговорилися з Джеймі і вирішили мене дістати?
–Послухай Амелі, він звичайно боягуз, але дай йому ще один шанс.
–Шанс? Для чого?
–Він любить тебе і боїться втратити, ти у нього перша дівчина.
–Боїться втратити? Дякую, я вже в цьому переконалася.
–Чому ти така жорстока, самооцінка піднялася?
–До чого тут це? Хіба легко пробачити людині, яка бачила як тримають ножа біля твоєї горлянки і не захистила?
  Після цієї розмови Амелі більше ніхто не чіпав, вона жила далі своїм життям і спалила свій давній щоденник і зрозуміла назавжди, що усе починається з дружби, а закінчення придумує собі лише людина.