Моя зозуля

uranic nihilist

Чому ти знову плачеш, моя люба? Чом знову сльози ллються, наче кров? Чом блищать очі, носик хлюпа? Чому твій стогін ллється між дібров? Чому ти знову відвертаєш погляд? Чому бліді твої завжди рожеві щічки? Чи мучить тебе якийсь злий спогад? Чи просто холодно тобі у темні нічки? Чи боляче тобі, коли вдихаєш Грудями повними важке й дурне повітря? Чому на себе сум брудний вдягаєш? Чому вже не яскрава почуттів палітра? А я ж з тобою, моя люба. Я буду поруч, хоч куди би не задула Нас із тобою доленька тяжка і груба. Зозуленько, я поруч, чи ти не забула? Чи не забула, мила, ти мої обійми? Чи не забула мої очі, що повні любові? Чи не забула ти оті жахливі війни, Що коштували мені і сліз, і крові? О, звісно, ти забула! Ти забула, Як забувають люди про нічні жахіття. Живи тепер наволі, нещасна ти моя зозуле, А я носитиму тебе під серцем крізь століття… 03.04.2019

2019-11-04 20:38:18

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Анабель Блэк

А этот о чем?

Відповісти

2019-11-04 20:38:35

1

uranic nihilist

@Анабель Блэк Все о том же, только без агрессии и злобы лирического героя

Відповісти

2019-11-04 20:39:41

1

uranic nihilist

@Anthony Ryabusha Да, именно так :)

Відповісти

2019-11-05 05:02:11

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1115

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3686