птах
За обрій впав великий птах з одним поламаним крилом. Його сковав могутній страх із сивим зморщеним чолом. У хвилі впав великий птах, В безодню з люті та вогню. З росою жаху на очах На смерть дивися він свою І крикнув птах несамовито, що сколихнулася вода. Під цим зеленим оксамитом блиснула воля золота і рветься знову птах в блакить. Рішучість — мов нове крило. Із серця впевнено струмить надії лагідне тепло. Летить над сонцем гордий птах, крилами землю обійма. Несе нам звістку на вустах, що вже скінчилася зима. травень 2022
2024-06-28 18:57:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5129
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2636