птах
typeof null
За обрій впав великий птах з одним поламаним крилом. Його сковав могутній страх із сивим зморщеним чолом. У хвилі впав великий птах, В безодню з люті та вогню. З росою жаху на очах На смерть дивися він свою І крикнув птах несамовито, що сколихнулася вода. Під цим зеленим оксамитом блиснула воля золота і рветься знову птах в блакить. Рішучість — мов нове крило. Із серця впевнено струмить надії лагідне тепло. Летить над сонцем гордий птах, крилами землю обійма. Несе нам звістку на вустах, що вже скінчилася зима. травень 2022
2024-06-28 18:57:56
3
0
Інші вірші поета
назви́ мене Cortaderia Selloana Проспект Моя зозуля
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8375
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024