Прокляття покинутого
Марній зі мною, моя люба, Щоб я не був на самоті, Вовтузячись в пилу та бруді, А ти була на висоті. Ти обіцяла бути поруч, Хоч куди б я не пішов. Але коли я впав в безодню – Твою підтримку не знайшов. Чому ти мучиш мене, люба? Чом серце краєш, наче хліб? Чом через тебе я навіки І глух, і нім, і геть осліп? Чому приходиш ти до мене І уві сні, і наяву? Навіщо знову топчеш, душиш Вже мертву душеньку мою? Іди та більш не повертайся: Для тебе я навіки щез. Тепер на місці мого серця Стоїть титановий протез. Марній зі мною, моя люба, І хоч би де ти не була, Із часом тебе знищить вітер, Який несе любов моя. 15.03.2019
2019-11-04 20:15:02
9
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
typeof null
@Uina Ku Зато написала! Это уже хорошо!
Відповісти
2019-11-04 20:22:56
1
typeof null
Спасибо 💙😅
Відповісти
2019-11-05 05:01:42
Подобається
typeof null
Ну так українською мовою написано
Відповісти
2019-11-05 06:30:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11546
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4991