Повне коло
(18+)
Як на землю від горя замерзшу Падає попіл, тяжко кружляє, Він за провину дрібно-найменшу Срібні вії собі вириває. Сипле вії на білу підлогу, Щоб повіки не опускати, Щоб обличчя не крила відлога, Щоб нарешті себе відшукати. Як у небо від болю чорнюще Впали хмари, злі та ледачі, Плаче серце його невмируще, Бо голодні в нього невдачі. Невдачі голодні, нещасні невдачі, Що випили з моря любові всю кров, З моря, з якого на очі погаслі Виходить до нього двійник-лихослов. Навіки він буде душею німою, Що втратила розум в поразок струмку. Спогадом темним, журбою гіркою, Вночі повним колом й до тебе прийду. 07/08.05.2024
Як на землю від горя замерзшу Падає попіл, тяжко кружляє, Він за провину дрібно-найменшу Срібні вії собі вириває. Сипле вії на білу підлогу, Щоб повіки не опускати, Щоб обличчя не крила відлога, Щоб нарешті себе відшукати. Як у небо від болю чорнюще Впали хмари, злі та ледачі, Плаче серце його невмируще, Бо голодні в нього невдачі. Невдачі голодні, нещасні невдачі, Що випили з моря любові всю кров, З моря, з якого на очі погаслі Виходить до нього двійник-лихослов. Навіки він буде душею німою, Що втратила розум в поразок струмку. Спогадом темним, журбою гіркою, Вночі повним колом й до тебе прийду. 07/08.05.2024
2024-05-07 22:32:28
5
2