Повне коло

typeof null

(18+)
Як на землю від горя замерзшу Падає попіл, тяжко кружляє, Він за провину дрібно-найменшу Срібні вії собі вириває. Сипле вії на білу підлогу, Щоб повіки не опускати, Щоб обличчя не крила відлога, Щоб нарешті себе відшукати. Як у небо від болю чорнюще Впали хмари, злі та ледачі, Плаче серце його невмируще, Бо голодні в нього невдачі. Невдачі голодні, нещасні невдачі, Що випили з моря любові всю кров, З моря, з якого на очі погаслі Виходить до нього двійник-лихослов. Навіки він буде душею німою, Що втратила розум в поразок струмку. Спогадом темним, журбою гіркою, Вночі повним колом й до тебе прийду. 07/08.05.2024

2024-05-07 22:32:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Володимир Брама

Ви талант...

Відповісти

2024-05-08 08:54:11

typeof null

@Володимир Брама Дякую! Радо можу сказати, що це взаємно (:

Відповісти

2024-05-09 19:52:15

Інші вірші поета

Моя зозуля Проспект назви́ мене Прокляття покинутого

Інші поети

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Sneha Das

@curiousdreamer

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16845

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2631