Проспект
Крокуючи я виміряю проспект,
Серце його каблуком відчуваю.
За тисячу років став він експерт —
Вітає людей і в путь проводжає.
Крокуючи я виміряю проспект,
В повітрі кружляє срібляста утома.
Вже пронесли́сь міріади комет,
Коли ми побáчимось з тобою знову?
Крокуючи я виміряю проспект,
До мене він тягне свої три руки́ –
Пригорнутися хоче, і в цей момент
Секрети відкрити за довгі роки́.
Крокуючи я виміряю проспект,
Для тисячі доль сумне роздоріжжя.
Я — лиш частина, неповний комплект,
Мені тут розпýття ніколи не буде.
Крокуючи я виміряю проспект,
Він плаче, він стогне, він виє ночами.
Душу ятри́ть жахливий дефект —
В вершині татáмі¹ зійшлися кутами.
Крокуючи я виміряю проспект,
На ногах розквіта мозолів намистини.
Чи має сенс тéмний цей експеримéнт:
Блукати крізь дощ і теплої дни́ни?
Крокуючи я виміряю проспект,
Він притискається міцно щокою.
Світáння востáннє заграє сонéт —
Зажевріють хрести десь понад рікою.
Маше рукою мертвий проспект,
Його проковтнула холодна імлá.
При тямі чи збожевóлівши вщент,
Ти нарешті прийшов, а мене вже нема.
***
¹Татамі – мати, якими в Японії застеляють підлоги будинків. Зазвичай татамі розкладають так, щоб чотири кути не сходилися в одній точці. Таке розташування вважається сприятливим. Під час похорону або трауру татамі розміщують навпаки – у правильну решітку, щоб кути сходилися.
translated & resurrected
27.04.2021
2025-03-23 23:51:01
0
0