Cortaderia Selloana
(18+)
Твоя голубка більш не плаче — Вже їй нічóго не боли́ть. Лиш фарби на щоках нестача, І рту́ть їй у очáх брини́ть. Вона не ту́литься до тéбе — Твоє тепло скує навíк. Не ллється світло поміж рéбер — Кайдáни прикули́ до ніг. Кайдáни сморідної маси, Що гни́ллю ду́шу застеля́. Цвітуть під вікнами пампáси Та розсипається стіна. Стіна з дитячих добрих кáзок, Тендітних та ласкавих слів, Смішного щастя без острáшок Та непалаючих мостів. Уже вона не виє вовком На посивілий місяць, втім Їй голова ідé галопом: Вона при тямі чи у сні? Вона мовить, немов відбиток, Від марення дрижать вуста. Її обличчя пилом вкрито Як стáра тріснута труна. Вже лікарі не допоможуть — Не плаче дівчинка твоя, Лиш колискову заспіває Померзла нежива земля. — ¹Пампаси – пампасна трава – Cortaderia selloana. У деяких країнах, особливо в Англії та Ірландії, поширена міська легенда, що пампасна трава в палісаднику будинку є умовним знаком того, що тут живуть свінгери. У даному контексті прошу розглядати цю рослину як символ змін. — 2020 translated & remastered
2025-03-02 22:10:18
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3170
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2704