Вузькі ворота
Ilya Zelov
Я пам'ятаю в пітьмі своє життя. Коли задоволення знаходив в алкоголі. Коли не бачив майбуття, Розбитий та зламаний в горі Розпуста лилася потоком Ненависть шепотіла у вухо. Очі накрились рядном. Кричу в темряву... тихо. Все був ладен я віддати. Відректися від нечестивого, Аби світло істини придбати - Сенс життя мого. *** Тепер знайдена дорога. Не кожен відважиться нею йти Та хто хоче до Бога Піде вузькими ворітьми.
2022-10-30 18:40:30
2
0
Інші вірші поета
ВИХІД Підозри ВІЧНА ЛЮБОВ Ні!... Ні... Так.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3081
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12233