Вузькі ворота
Я пам'ятаю в пітьмі своє життя. Коли задоволення знаходив в алкоголі. Коли не бачив майбуття, Розбитий та зламаний в горі Розпуста лилася потоком Ненависть шепотіла у вухо. Очі накрились рядном. Кричу в темряву... тихо. Все був ладен я віддати. Відректися від нечестивого, Аби світло істини придбати - Сенс життя мого. *** Тепер знайдена дорога. Не кожен відважиться нею йти Та хто хоче до Бога Піде вузькими ворітьми.
2022-10-30 18:40:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1908
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1994