Зафарбовуємо життя
Iryna Markova
Дерева голі і земля чорніє, Вкриває місто біле полотно, Усі забули про дитячі мрії, Згубили їх в минулому давно. Турботи й цілі, час усіх хвилює, У сірих буднях втратили себе, Зітхає Доля, пензлями малює, І знову сіре й біле, чорне і важке... Спинись, прошу, ще є у світу фарби! Поглянь на неба чистую блакить, На пролісок, що з снігу визирає, І джерельце, що десь з гори біжить. На теплу радість, що дитя дарує, Веселий сміх та казки ясну мить. І сонце світ нам золотом малює... Згадай про мрію, яка десь летить! Турботи будуть і прийдуть печалі, Таке життя, душа у всіх болить... Проте не варто знову забувати Про свої мрії й щастя світлу мить. Iryna Markova 🌿
2021-01-31 12:07:20
5
0
Інші вірші поета
Не здамся А мрія ж була... Душа Мертві мрії
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4989
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2282