а ти знаєш?..
(18+)
та сама могила, і та сама медаль-тягар, замучена моя до сновидінь аутоагресія*... і помер той, хто душу мою злобою обікрав, і добив в мій горб ще одну ношу в прогресії... — а ти знаєш, що відьм хоронять на цвинтарі, приносять в останню путь ель і виноград, а потім святять камінь в невинній крові, підбираючи жертв без гадальних карт?.. — а я думала їх спалюють на вогні вночі чи вішають перед тим, мучавши в темниці, та так, що і після смерті не можуть спочить, відійшовши в світ мертвих до Жниці! — крива твоя дорога без підстав і буде так!.. знай, ти світу більше не бачила, відколи... — відколи трах#ла мою сестру і той знак приводила їй щоразу як доказ твоєї любові?.. тепер же вона лежить під гівном коней, зганьблена остаточно, викреслена з родини батьком, але як потворна згадка і... апогей, де змія над чашою**, так замальовано стіни... — мені шкода, шкода, що взагалі це сталося... — шкода? серйозно? вона мертва, майже гнила, навіть якщо в пекло, відьмо, провалишся, біль залишиться як і рана смертельно-жива... ми обоє замовкли. лиш вітер волосн ласкав, тихцем наспівував йоркських романсів. сум втрати ріжуче поміж ребер запав до відьми в настороженій звіриній повадці. — знаєш є фанатики як твій любий батько, є віруючі в ідеал ідеї без смертей як ми, проте ні ті, ні ті не бездоганні по правді, коли стоять близько до границі пітьми. *** горів жадобою задоволення люд тих битв, вона своє спокутала, тепер на відпочинок і серед Салемських лісів і отчих кривд згадує тихий голос в ту темну днину: — а ти знаєш, що відьм хоронять на цвинтарі, приносять в останню путь ель і виноград, а потім святять камінь в невинній крові, підбираючи жертв без гадальних карт?.. аутоагресія* — активність, націлена (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній та психічній сферах. змія над чашою** — тут мається на увазі зміна імені з Гії на Гігею, яка часто забражується зі змією.
2020-12-20 21:40:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1673
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3295