дорослішання

Меліса

коли ламають твої коридори, проходиш по полю безвідомих границь, втрачаєш ти волю і сотні просторів — стають сотнями вбивць. ти зломлений. я добре це знаю. ти зломлена. я відчуваю трепет. і, ні,не рахуй мене, я не помираю, просто заколисав вечірній легіт. у сні все здається панорамним, більш яскравим, тотожним твоїй уяві. реальність зовсім інша й старанно вона тобою у твоєму житті править. колись я любила ставок, мені той здавався охайно-багряним у заході сонця і чорні п'явки робили щоки бліді рум'яними. тоді все було так безвідповідально, та лиш здавалося так, на перший погляд, самотність загризла строкато в провалля і пустила межі... — тихше, вона водить... поезія 2021 року.

2021-05-01 19:58:02

Інші вірші поета

закохана зорі в тобі епітафія шукачі

Інші поети

Visha

@cuckoo_brunette

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Krishna

@Krishna

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4640

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4889