De l'autre côté du miroir
Faire semblant que tout va parfaitement bien Ne rien montrer de son mal-être Rire au lieu de rester silencieux Sourire alors que les larmes veulent s'échapper Ne vouloir inquiéter personne Aider sans hésiter les autres dans le besoin Apprendre à prendre sur soi en extérieur Fondre en larmes le soir Ne pas réussir à dormir Penser que 'les pensées des nuits blanches sont bien noires' Écrire, rédiger ses doutes ses craintes puis déchirer la feuille S'isoler de plus en plus le soir Se détester en observant dans le miroir et ne pas se reconnaître Faire des sorties avec ses amis Se forcer à garder le masque d'impassibilité Et au fond, être désireux que quelqu'un s'inquiète quand bien même et dis 'arrête de dire que tout va bien alors que ça ne va pas, s'il te plaît' Mais souvent, cet appel à l'aide est inconnu pour les autres Commencer à se punir, à se rabaisser à longueur de journée Ne rien pouvoir avaler Rester parfois allongé en silence et regarder par la fenêtre Les milliards d'étoiles qui brillaient et semblaient pourtant ternes à la fois Perdre toutes sensations d'émotions au bout de quelques temps Sentir le courage disparaître au loin Puis l'espoir et enfin, la volonté de vivre Dire adieu sans un mot Shadows_of_soul, novembre_2020
2020-11-10 16:01:11
9
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Kotodama
@ Lyly Moi aussi ça me ferait très plaisir ^^
Відповісти
2020-11-12 05:36:32
Подобається
Butterfly
c est touchant, c est zoli, bravoo
Відповісти
2020-12-25 11:52:17
1
Kotodama
@Butterfly merci beaucoup, ça me touche ❤
Відповісти
2020-12-25 11:57:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353