Мій чорний янголе
Мій чорний янголе, ти любиш білий світ, Так вдало зітканий із власних протиріч, Тобі, напевно, за численну сотню літ Набридло бачити марноту зусибіч. Мій чорний янголе, що серцем охолов, Твоє світіння пробиває товщу стін, Що мурувались методично, знов і знов, І виростали, спричиняючи заслін. Мій чорний янголе, ти знаєш, скільки див Проходить повз, не наближаючись до мрій? І скількома шляхами хтось переходив, Допоки виборсався із пасток надій? Мій чорний янголе, десь у пітьмі нічній Оберігати будеш сон, як вартовий. Мій чорний янголе... Я думала, що - мій, Але, як виявилось, ти таки нічий...
2022-10-14 21:17:51
16
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Юлія Богута
@Лео Лея будь ласка)
Відповісти
2022-11-03 18:25:37
1
Nadine Tikhonovitch
А може чорний янгол чорний лише тому, що його бачили тільки вночі, коли усюди панувала темрява? Але хто сказав, що чорний — то є зло. Для мене чорний — це глибина... Не обов'язково це прірва... Можливо, це глибина аморфного ангельського серця, глибина його відданості до нас? Та й зло з добро взаємопов'язани, хоча б тому, що те, чому ми радіємо, когось обов'язково змусить плакати. Усе суб'єктивно. Змістовний вірш, дякую. #чв
Відповісти
2022-11-04 08:38:43
1
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch Дякую за цікавий ґрунтовний коментар💖
Відповісти
2022-11-04 09:22:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5606
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3257