Розгубила
(18+)
Ти таланти свої розгубила десь на стежках, Роздавала їх щедро так, що німіли руки. Відривала від себе, смикала по шматках, Сподівалася, що залишать щоденні муки. Ти не знала, що саме це і було життя, Коли падала-піднімалася й знову вперто Крокувала, зціпивши зуби, і до пуття Ще не відала того, за що доведеться вмерти. Та єдина мить, що здіймала тебе до хмар, Що носилася думкою-вітром далеко в полі, Залишила дійсність, потрапивши до примар, І зовсім не хоче вертатись сюди на волю. Не зібрати знову таланти тобі назад, Не літати там, де палає над небокраєм. Розгубивши все, залишився лиш зорепад, Що тривожить знову і знову тебе навзаєм...
2021-08-31 04:14:33
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дякую за такі чудові слова) так і є, і переклад не передасть того, що є в оригіналі...
Відповісти
2021-08-31 04:21:07
Подобається
Лео Лея
Дякую💖 а твої коментарі треба виписати в окрему збірку, вони дуже цікаві, своєрідні та оригінальні 👍
Відповісти
2022-11-13 09:03:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3935
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1679