Глибокі шрами
Лео Лея
Глибокі шрами нанесуть слова, І жодне зілля їх не ізцілить. Важкезні істини, мов булава, Рука безжальна піднімає вмить. Для когось найстрашніше - це кулак, Для іншого - це втрата подарунку, Ігнор на дотик - теж буває так. Для мене ж слово - часто чаша трунку: Коли п'янкого - милість, доброту, Коли терпкого, що несе повчання, Та найчастіше я образу п'ю гірку, Не витрачаючи ні краплі, для прощання. Але як факт, чи, може, парадокс: Не ображаюся опісля всього, Я все розцінюю для себе, як урок, Що позбавляє мою душу геть від злого. Глибокі шрами, що несуть слова, На серці затягнулись і болять. Вони - каталізатор, що, бува, В реальність повертають від проклять.
2021-09-19 03:37:54
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Хм... Ще таких стильних коментарів мені не писали) дякую)
Відповісти
2022-10-05 17:57:33
Подобається
Лео Лея
🥯
Відповісти
2022-10-05 18:02:09
Подобається
Лео Лея
🍨
Відповісти
2022-10-05 18:06:24
Подобається
Інші вірші поета
Осінь Не можу... Вже давно... Світло зірки
Інші поети
ErailXx
@ErailXx
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5984
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4340