Глибокі шрами
Лео Лея
Глибокі шрами нанесуть слова, І жодне зілля їх не ізцілить. Важкезні істини, мов булава, Рука безжальна піднімає вмить. Для когось найстрашніше - це кулак, Для іншого - це втрата подарунку, Ігнор на дотик - теж буває так. Для мене ж слово - часто чаша трунку: Коли п'янкого - милість, доброту, Коли терпкого, що несе повчання, Та найчастіше я образу п'ю гірку, Не витрачаючи ні краплі, для прощання. Але як факт, чи, може, парадокс: Не ображаюся опісля всього, Я все розцінюю для себе, як урок, Що позбавляє мою душу геть від злого. Глибокі шрами, що несуть слова, На серці затягнулись і болять. Вони - каталізатор, що, бува, В реальність повертають від проклять.
2021-09-19 03:37:54
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Хм... Ще таких стильних коментарів мені не писали) дякую)
Відповісти
2022-10-05 17:57:33
Подобається
Лео Лея
🥯
Відповісти
2022-10-05 18:02:09
Подобається
Лео Лея
🍨
Відповісти
2022-10-05 18:06:24
Подобається
Інші вірші поета
Клан Книгожерів :) Осінній подих Зім'ятий папір... Особлива
Інші поети
Veilka
@Docthespacerock
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9043
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2324