Недоречно
Лео Лея
Як далеко ти можеш зайти у своїх думках? Як надовго бажаєш забути своє минуле? Прагнеш знову тримати життя у своїх руках? А чи хочеш віддати його, немов щось відбуле? Запитання... питання... тання... Багато раз. Щоби відповіді дізнатись, потрібно впасти У торнадо подій і у віхолу гострих фраз, Але впевненості нема. Лише так, квітчасто, Веселково, яскраво-сіро, напівтонами Зі шматками слів та обрізками чорних речень Пізнаєш цей світ та, ламаючи правил рами, Забиваєш цвяхи у фразу: "Це недоречно!".
2022-01-22 12:29:32
18
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ух! Цим коментарем мене ледь не обпекло, такий гарячий 🤗 Дякую💖
Відповісти
2022-12-15 04:03:31
1
Воланд Дарсі
Досить сильно написано 👍
Відповісти
2022-12-16 10:26:55
1
Лео Лея
@Воланд Дарсі Дякую)
Відповісти
2022-12-16 14:29:36
Подобається
Інші вірші поета
Застигла Віршований каламбур... Як легко... Осінній настрій
Інші поети
Малой
@teddywinters
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1791
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1464