Недоречно

Лео Лея

Як далеко ти можеш зайти у своїх думках? Як надовго бажаєш забути своє минуле? Прагнеш знову тримати життя у своїх руках? А чи хочеш віддати його, немов щось відбуле? Запитання... питання... тання... Багато раз. Щоби відповіді дізнатись, потрібно впасти У торнадо подій і у віхолу гострих фраз, Але впевненості нема. Лише так, квітчасто, Веселково, яскраво-сіро, напівтонами Зі шматками слів та обрізками чорних речень Пізнаєш цей світ та, ламаючи правил рами, Забиваєш цвяхи у фразу: "Це недоречно!".

2022-01-22 12:29:32

18

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

Лео Лея

@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ух! Цим коментарем мене ледь не обпекло, такий гарячий 🤗 Дякую💖

Відповісти

2022-12-15 04:03:31

1

Воланд Дарсі

Досить сильно написано 👍

Відповісти

2022-12-16 10:26:55

1

Лео Лея

@Воланд Дарсі Дякую)

Відповісти

2022-12-16 14:29:36

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2287

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4617