Недоречно
Лео Лея
Як далеко ти можеш зайти у своїх думках? Як надовго бажаєш забути своє минуле? Прагнеш знову тримати життя у своїх руках? А чи хочеш віддати його, немов щось відбуле? Запитання... питання... тання... Багато раз. Щоби відповіді дізнатись, потрібно впасти У торнадо подій і у віхолу гострих фраз, Але впевненості нема. Лише так, квітчасто, Веселково, яскраво-сіро, напівтонами Зі шматками слів та обрізками чорних речень Пізнаєш цей світ та, ламаючи правил рами, Забиваєш цвяхи у фразу: "Це недоречно!".
2022-01-22 12:29:32
18
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ух! Цим коментарем мене ледь не обпекло, такий гарячий 🤗 Дякую💖
Відповісти
2022-12-15 04:03:31
1
Воланд Дарсі
Досить сильно написано 👍
Відповісти
2022-12-16 10:26:55
1
Лео Лея
@Воланд Дарсі Дякую)
Відповісти
2022-12-16 14:29:36
Подобається
Інші вірші поета
Осінь Осінній подих Монохром дня і ночі Душу закрий на замок...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458