Віршований каламбур...
Так багато про душу і серце написано віршів, Можна видати багатотомник з усіх думок. Але це не скасує проблем - вони виростуть більші (от би зникнути з їх радарів десь у Рагнарьоґ). І слова знов роїтися будуть над нами щоднини, Та носитися над проваллям, що звуть Забуття, Ще й складатимуться у вірші доволі чудними Неримованими рядками (як, власне, життя).
2021-06-20 18:26:06
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
RETURN Зігфрід#ВGD
Боибезний каламбур
Відповісти
2021-06-20 18:57:10
2
Лео Лея
Відповісти
2021-06-20 19:05:11
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Лео Лея красиво 👍 и грустно
Відповісти
2021-06-20 19:12:06
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3212
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9490