Світ навпаки
Лео Лея
Вірші осіннім падолистом вкривають стежку лісову. Десь букви зоряним намистом плетуть історію нову. Морозним нервом криє шкіру при переході у туман, Що відкриває душу щиро і огортає слів дурман. Далекі шати чарів ночі зірками вишиті давно, І розум закриває очі на все навколо: мрійне дно. Загайне марево зображень заполонило всі думки. Бажання дивовижних вражень світ вивертає навпаки...
2021-11-08 17:22:54
18
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
"Загайне марево зображень заполонило всі думки. Бажання дивовижних вражень світ вивертає навпаки..." о це так влучні слова. Деяких вражень не хочеться апріорі, а вони самі все лізуть, начебто їх чекали тут. Сама атмосфера вірша легка, хоча деякі стрічки дуже нагадують про війну. Дякую. #чв
Відповісти
2022-10-17 06:24:08
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую за такий чудовий коментар💖
Відповісти
2022-10-17 06:42:00
Подобається
Лео Лея
Ґречно дякую 💖
Відповісти
2022-10-17 08:10:26
Подобається
Інші вірші поета
Мій чорний янголе Не допоможуть... Жахастик :) Божевільна фаза
Інші поети
SH
@shyrasaur
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1926
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4539