Світ навпаки
Лео Лея
Вірші осіннім падолистом вкривають стежку лісову. Десь букви зоряним намистом плетуть історію нову. Морозним нервом криє шкіру при переході у туман, Що відкриває душу щиро і огортає слів дурман. Далекі шати чарів ночі зірками вишиті давно, І розум закриває очі на все навколо: мрійне дно. Загайне марево зображень заполонило всі думки. Бажання дивовижних вражень світ вивертає навпаки...
2021-11-08 17:22:54
18
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
"Загайне марево зображень заполонило всі думки. Бажання дивовижних вражень світ вивертає навпаки..." о це так влучні слова. Деяких вражень не хочеться апріорі, а вони самі все лізуть, начебто їх чекали тут. Сама атмосфера вірша легка, хоча деякі стрічки дуже нагадують про війну. Дякую. #чв
Відповісти
2022-10-17 06:24:08
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую за такий чудовий коментар💖
Відповісти
2022-10-17 06:42:00
Подобається
Лео Лея
Ґречно дякую 💖
Відповісти
2022-10-17 08:10:26
Подобається
Інші вірші поета
Зім'ятий папір... "Прийдіть до Мене..." Нічого Так легко...
Інші поети
Romalian
@Romalian
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1548
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1650