Світ навпаки

Лео Лея

Вірші осіннім падолистом вкривають стежку лісову. Десь букви зоряним намистом плетуть історію нову. Морозним нервом криє шкіру при переході у туман, Що відкриває душу щиро і огортає слів дурман. Далекі шати чарів ночі зірками вишиті давно, І розум закриває очі на все навколо: мрійне дно. Загайне марево зображень заполонило всі думки. Бажання дивовижних вражень світ вивертає навпаки...

2021-11-08 17:22:54

19

12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

Лео Лея

@Юлія Богута Дякую за такий чудовий коментар💖

Відповісти

2022-10-17 06:42:00

Подобається

МОРГАН РЕЙ

По відчуттях, неначе я прочитав вірш, який передає стан погоди. Мені здається, що вірші та осіння меланхолія, пожовкле листя - це невід'ємні речі. Авторе, дякую за таку працю! В вас чудово виходить!

Відповісти

2022-10-17 07:26:47

1

Лео Лея

@МОРГАН РЕЙ Ґречно дякую 💖

Відповісти

2022-10-17 08:10:26

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1451

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1580