Тобі...
Ти часто від світу тікаєш у вірші,
Щоб виписать думку в смартфонний блокнот.
Вони такі різні: великі й ще більші,
Звучать, мов непізнані дві сотні нот.
Віршований світ є незримий, без фальші,
Приймає такою тебе, яка є,
Під ніжними пальцями рими у вальсі -
Їм Слово зі сцени зійти не дає.
Всі ритми керують там рівно і чітко:
Співа амфібрахій, і грає хорей,
А ямб з анапестом танцюють чечітку,
Ховаючи дружно тебе від людей.
Коли йдеш назовні - страждаєш нестримно
Від галасу світу, що чинить лиш зло.
Тому, як є змога, біжиш безупинно
Туди, де раз серце ожити змогло.
2021-04-13 12:47:08
19
5