Тобі...
Ти часто від світу тікаєш у вірші, Щоб виписать думку в смартфонний блокнот. Вони такі різні: великі й ще більші, Звучать, мов непізнані дві сотні нот. Віршований світ є незримий, без фальші, Приймає такою тебе, яка є, Під ніжними пальцями рими у вальсі - Їм Слово зі сцени зійти не дає. Всі ритми керують там рівно і чітко: Співа амфібрахій, і грає хорей, А ямб з анапестом танцюють чечітку, Ховаючи дружно тебе від людей. Коли йдеш назовні - страждаєш нестримно Від галасу світу, що чинить лиш зло. Тому, як є змога, біжиш безупинно Туди, де раз серце ожити змогло.
2021-04-13 12:47:08
19
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Блакитноока
Такий проникливий вірш😍
Відповісти
2021-04-14 05:38:08
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую) Життєві спостереження...
Відповісти
2021-04-14 15:19:29
Подобається
Лео Лея
@Svsrch Спасибо ☺️Вы правильно поняли смысл стиха. И это приятно)
Відповісти
2021-04-24 20:18:18
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1655
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4833