Тобі...

Лео Лея

Ти часто від світу тікаєш у вірші, Щоб виписать думку в смартфонний блокнот. Вони такі різні: великі й ще більші, Звучать, мов непізнані дві сотні нот. Віршований світ є незримий, без фальші, Приймає такою тебе, яка є, Під ніжними пальцями рими у вальсі - Їм Слово зі сцени зійти не дає. Всі ритми керують там рівно і чітко: Співа амфібрахій, і грає хорей, А ямб з анапестом танцюють чечітку, Ховаючи дружно тебе від людей. Коли йдеш назовні - страждаєш нестримно Від галасу світу, що чинить лиш зло. Тому, як є змога, біжиш безупинно Туди, де раз серце ожити змогло.

2021-04-13 12:47:08

19

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

🌹🌹🌹🌹🌹

Відповісти

2021-04-13 14:56:18

1

Блакитноока

Такий проникливий вірш😍

Відповісти

2021-04-14 05:38:08

1

Лео Лея

@Блакитноока Дякую) Життєві спостереження...

Відповісти

2021-04-14 15:19:29

Подобається

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

16149

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5943