Тобі...
Лео Лея
Ти часто від світу тікаєш у вірші, Щоб виписать думку в смартфонний блокнот. Вони такі різні: великі й ще більші, Звучать, мов непізнані дві сотні нот. Віршований світ є незримий, без фальші, Приймає такою тебе, яка є, Під ніжними пальцями рими у вальсі - Їм Слово зі сцени зійти не дає. Всі ритми керують там рівно і чітко: Співа амфібрахій, і грає хорей, А ямб з анапестом танцюють чечітку, Ховаючи дружно тебе від людей. Коли йдеш назовні - страждаєш нестримно Від галасу світу, що чинить лиш зло. Тому, як є змога, біжиш безупинно Туди, де раз серце ожити змогло.
2021-04-13 12:47:08
19
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
🌹🌹🌹🌹🌹
Відповісти
2021-04-13 14:56:18
1
Блакитноока
Такий проникливий вірш😍
Відповісти
2021-04-14 05:38:08
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую) Життєві спостереження...
Відповісти
2021-04-14 15:19:29
Подобається
Інші вірші поета
Мій чорний янголе Мій Час Розгубила Хто "не такі"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14741
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3797