СНІГУРІ

Лідія Юртаєва

Чекаю Снігурів.Чи прилетять? Чи розфарбують гілля пасмурне та голе полум'яно-рум'яним цвітом? Чи зашкарублих, загартованих морозом, вони зігріються пушком червоногрудим? Чи викроють із пам'яті зимові дні холодні. Коли сктрокатих зграйок мигтливі вогники обсядуть крони горобини, і умиротворюючи тишу, душу лікуватимуть.. Чи... Пора... Дихати все важче.. Пам'яті незгасних спогадів тягар обтяжливий все здавлює у грудях, і присмак гіркотливих днів як тінь, усюди невіддільно сновигає І в затишно-родинному кутку розвішує світлини ностальгічні. Хотіла б я перед розлукою і з ними попрощатись.. Чи.. Невже це... Прилетіли... Голівоньки згорнувши в теплі пір'їні шубки, зігріваються, зігріваючи й мене. Малюючи ледь-ледь помітну усмішку на безутішному обличчі, надію сповиваючи , що безутішне завтра звіщатиме лиш радісні новини.. Пора.. Прощавайте.. І прилітайте знову! В СНИ.

2021-12-13 23:04:03

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Дякую😊

Відповісти

2021-12-14 09:20:19

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2201

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1202