Не давайте порожніх обіцянок
Лілія Гулик
Обіцяти кохати вічно, те саме що собі брехати Кажуть, дівчата люблять вухами Так, ми справді готові багато слухати Обіцяти не дивитись на іншу, те саме що себе обманювати Навіщо ці моральні судоми Коли вечорами тебе немає вдома? Обіцяти будь-що слізно, те саме, що вже програти Бо подумки ти вже порушив обіцянку Чи ще порушиш ввечері, а може зранку Тож прошу, не давайте порожніх обіцянок Іноді не треба говорити Будьте чесними хоча б наостанок
2022-10-06 05:32:17
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ашаннiя
Я обрала цей твір, цікаво, буде.
Відповісти
2023-04-04 18:25:03
Подобається
Ашаннiя
Сонечко, надійшли мені його будь ласка у повідомленні, бо скопіювати тут не можна
Відповісти
2023-04-04 18:25:29
Подобається
Інші вірші поета
Жити складніше Якщо колись Тік-так Порожні
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Сергій
@sushko18
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1193
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880