Сину
Обіймаю тебе легенько,
А сама завмираю від щастя.
Мій синок, хлопчик мій маленький,
Синя бірочка на зап'ястях.
Личко крихітне, ніс кирпатий,
На кого ж схожий, дитино?
Бачу лагідні очі тата
У твоїх, дорогий мій сину.
Ти зростаєш так швидко, миттю.
Дістаєш вже із шафок посуд,
Б'ється він... І розливсь блакиттю
Сміх в очах твоїх на мій осуд.
Більш ніхто так не любить, як діти.
Відчуваю себе центром світу,
Коли бачу, як ранком квіти
Ти приносиш щоденно літом.
Пахне згареним чимось з кухні,
Чую тихий твій зойк, дитино.
Бачу - сирники прямокутні
З підгорілим бочком... Мій сину!
Я велика, а ти маленький,
Та любов наша нас завбільшки.
Ти вже майже доріс до неньки,
Залишилося зовсім трішки.
Переріс! Обійма легенько
І тепло заливає душу.
"Ти, матусю, така маленька
І м'якенька в бузковім плюші.
Ти чого, чим тебе образив?
Що за сльози, що за напасті?"
Ти синочок у серце вразив
І тепер воно плаче щастям.
2023-01-05 16:12:41
4
1