Ранок
Ранок крадеться тихенько крізь ніч - Першим промінням торкнеться небес. Це лише мить, та прекрасна та мить - Наче із попелу Фенікс воскрес. Ранок неквапно фарбує кругом Небо блакиттю і золотом рясним, Землю зеленим, а душу теплом. Ніч він висвітлює променем ясним. Влітку усе йде на поміч йому - Пташка малесенька пісню заводить, Роси перлинні, як сльози в саду, Трави умиють - хай сонце вже сходить. Щиро радіють світанку ліси, Легко ріка береги обіймає. Світ промовляє на всі голоси - Ранок лише таким жвавим буває.
2021-06-19 07:47:02
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2259
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2305