Рік-момент
У дитинстві день здавався роком. Тягся, мов між кригами тюлень. І здавалось без кінця уроки, А сьогодні рік минув, як день. У дитинстві час немов застиглий, Як краплини в вишні на корі, А сьогодні зрозуміла: тиждень Пролетів, як птаха у вікні. У дитинстві до канікул вічність, Дні не йдуть, пливуть, мов в молоці, А сьогодні трапилася прикрість: Рік- момент вмістився у руці У дитинстві шлях додому довгий І дерева просто до небес. А сьогодні вдвох зійшлись дороги - З роком рік пішов на перехрест. Цікавіше в світі не буває, Нічого за цей дивацький час З нами наче в піжмурки він грає У оману вводить раз у раз - Він з роками набуває темпу, Ніби вивільняється від пут В пошуках свого якогось сенсу Він летить, забувши парашут. Вмить його навік поглине вічність: Вчора день, сьогодні цілий рік. Є у часі чари і містичність Він година, тиждень, цілий вік.
2021-11-28 14:58:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4600