Рік-момент
У дитинстві день здавався роком. Тягся, мов між кригами тюлень. І здавалось без кінця уроки, А сьогодні рік минув, як день. У дитинстві час немов застиглий, Як краплини в вишні на корі, А сьогодні зрозуміла: тиждень Пролетів, як птаха у вікні. У дитинстві до канікул вічність, Дні не йдуть, пливуть, мов в молоці, А сьогодні трапилася прикрість: Рік- момент вмістився у руці У дитинстві шлях додому довгий І дерева просто до небес. А сьогодні вдвох зійшлись дороги - З роком рік пішов на перехрест. Цікавіше в світі не буває, Нічого за цей дивацький час З нами наче в піжмурки він грає У оману вводить раз у раз - Він з роками набуває темпу, Ніби вивільняється від пут В пошуках свого якогось сенсу Він летить, забувши парашут. Вмить його навік поглине вічність: Вчора день, сьогодні цілий рік. Є у часі чари і містичність Він година, тиждень, цілий вік.
2021-11-28 14:58:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4907
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5716