Ти
Людмила Скрипко
Мете на вулиці сніг, Хурделиця, мов тромбон. На кінчиках вій твоїх Сполохана птаха - сон. На рідній моїй землі Пухнастою ковдрою сніг. Стежками лежать роки В куточках очей твоїх. Морозний ранок застиг Рожевим малюнком мрій. На теплих вустах твоїх Посмішки слід легкий. Іній на вікна ліг - Стрілки, дужки, круги. Я у думках твоїх, А в моїм серці - ти.
2021-10-28 20:54:08
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Теплий гарний вірш...хай зморшки навколо очей будуть тільки від посмішки
Відповісти
2021-11-08 18:09:01
Подобається
Людмила Скрипко
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую🙏❤️
Відповісти
2021-11-08 18:23:55
1
Інші вірші поета
Мені б уверх... Ранок Життя барельєф Ранок, вечір, день
Інші поети
Yantsya
@jankaa
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5226
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361