Ти
Людмила Скрипко
Мете на вулиці сніг, Хурделиця, мов тромбон. На кінчиках вій твоїх Сполохана птаха - сон. На рідній моїй землі Пухнастою ковдрою сніг. Стежками лежать роки В куточках очей твоїх. Морозний ранок застиг Рожевим малюнком мрій. На теплих вустах твоїх Посмішки слід легкий. Іній на вікна ліг - Стрілки, дужки, круги. Я у думках твоїх, А в моїм серці - ти.
2021-10-28 20:54:08
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Теплий гарний вірш...хай зморшки навколо очей будуть тільки від посмішки
Відповісти
2021-11-08 18:09:01
Подобається
Людмила Скрипко
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую🙏❤️
Відповісти
2021-11-08 18:23:55
1
Інші вірші поета
Не зустрічають випадкових Наймогутніша сила Безкінечність Розмова зі смертю
Інші поети
Olim
@_Olim_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3686
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8817