Старенькі й смерть
Євгенія Стрельченко
Он видко, за нами волочиться. Роззуйся, ми підемо босими. Нехай дасть сили нам земля. Нехай ось так, раз їй так хочеться. Ми ж просто волі просимо, А вона бажає забуття. Ніколи. Тихенько, щоб не почули розмови, Всі тіні, за нашими спинами, Що йдуть за нами годинами. Кажу: Ти вибач, не мали крову. Я так тебе люблю, лебідко. Прости, жили ми дуже бідко. Он видко, волочиться За нами, старезно- сивими. Нехай зігріє нарешті нас земля. Нехай ось так, раз їй так хочеться. Ми ж просто ступали між росами Дорогою свого життя. Прийшли. Знайшла.
2021-11-30 00:10:25
1
0
Інші вірші поета
Чутки Люблю Напитись рікою Оада
Інші поети
Тесса
@caxxap16
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14735
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16334