" Усе життя лиш обіцяв "
Тільки розтоптані надії Що бачить пасинок чужий ? Він так надіявся на тебе , А ти його давно підвів Неначе рідним стати батьком Йому ти кровно обіцяв Та , як прийшлося помагати Ти по житті на все начхав . Образливо оцій дитині Яка хотіла лиш тепла Сім'ю дитина уявила Та не діждись твого добра ! . Не знала мати з ким зв'язала Життя і доленьку свою Він обіцяв бути примірним А сам начхав на всю рідню . Ні синові , ні мамі , жінці Не хтів нікому помогти Він завжди обирав себе лиш Щоби добратись до мети : У мами добре обігріють У жінки стіл із смакоти У сина хочеться підтримки , А на взаємність - не піти ! . Горбатого - могила справить Якщо по суті егоїст Слова його ніщо не важуть Він наче справжній атеїст ! Не вірить в цінності , ні в клятви Зато майстерно їх давав Ніхто вже більш йому не вірить Бо все життя усім брехав !.
2023-01-10 12:05:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3866
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3192