Часом звикаємо..
Часом звикаємо ми до таких речей, Ніби кожен із людей зрозуміє тебе. Та це нажаль велика омана , Для когось ти найкраща, а комусь не пара. Хтось вірить тобі , А для когось брехня. Слова підібрати Нелегко щодня. Для когось ти світло, Для когось туман. А інший тебе ще Зовсім не знав. Смаки різні всюди Від гарного личка, До самої темної чорної нички. Очікуєм чудо, отримуєм те, Що заслужили від інших людей. Не дарма говорять, що стався ти так До людей навколо Як належно. На смак. От тоді тебе зрозуміє хтось, Вкотре зумівши зупинити дощ . Той хто в бурю і заметіль Допоміг тобі витримати штиль. От таких людей розуміти треба, А як щось трапляється - вирішить небо. Люди рідко трапляються з справжнім окрасом, Та будь яка фарба зітреться з часом...
2022-02-04 14:27:44
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Неперевершено😍😍😍❤️❤️❤️🌷🌷🌷. І сенс дуже великий!
Відповісти
2022-02-04 14:56:45
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую ✨💙
Відповісти
2022-02-04 14:57:12
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2130
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13182