Часом звикаємо..
Часом звикаємо ми до таких речей, Ніби кожен із людей зрозуміє тебе. Та це нажаль велика омана , Для когось ти найкраща, а комусь не пара. Хтось вірить тобі , А для когось брехня. Слова підібрати Нелегко щодня. Для когось ти світло, Для когось туман. А інший тебе ще Зовсім не знав. Смаки різні всюди Від гарного личка, До самої темної чорної нички. Очікуєм чудо, отримуєм те, Що заслужили від інших людей. Не дарма говорять, що стався ти так До людей навколо Як належно. На смак. От тоді тебе зрозуміє хтось, Вкотре зумівши зупинити дощ . Той хто в бурю і заметіль Допоміг тобі витримати штиль. От таких людей розуміти треба, А як щось трапляється - вирішить небо. Люди рідко трапляються з справжнім окрасом, Та будь яка фарба зітреться з часом...
2022-02-04 14:27:44
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Неперевершено😍😍😍❤️❤️❤️🌷🌷🌷. І сенс дуже великий!
Відповісти
2022-02-04 14:56:45
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую ✨💙
Відповісти
2022-02-04 14:57:12
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4584
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5577