Монолог Душі

Мілена_Мі

Сидиш, мовчиш, Цей монолог веде душа. Яка зависла від буденних справ. "Привіт, Я душа. Мені сумно бути тут самою. Мене ніхто не бачить, і не чує. Я сама. Чому люди думають, що якщо мене не бачать, то мене не існує? Мене це ображає.Кожна вдумлива людина називає мене по-різному. Доброта - це Я. Чесність - це Я. Щирість - це Я. А хто ти? Ми повинні бути друзями... Бо інакше не зможемо працювати в унісон. А один без одного ми - непотріб. Але подивися на себе уважно. Що ти там бачиш? Що відчуваєш? А Я знаю.... Ти бачиш мене в собі, бо ми одне ціле. Я маленька матеріальна точка в твоєму розумі, серці і житті. По суті, Я не граю визначну роль для тебе... Але разом... Ми - сила. Давай будемо слухати один одного. Слухати себе... Свої бажання.... І пам'ятай, що ти - це Я, А Я - це ти. "

2021-05-03 19:01:50

8

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сандра Мей

Вав❤️❤️❤️ дуже гарно❤️❤️❤️

Відповісти

2021-05-03 19:03:52

1

Мілена_Мі

@Сандра Мей Дякую 💙

Відповісти

2021-05-03 19:05:12

Подобається

Lelyana_ art

Зворушливо 🥺🥺🥺.

Відповісти

2021-08-04 20:54:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2728

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1739