Емігрант
Біганина по всесвіту, І один закон, Без паспорта -ти ніхто, Підробіток продажем дрібничок, Страх перед величним мундирем, Арешт за нелегальну торгівлю. Знов доля заносить в нову країну, Де всім чхати на твоє нікчемне становище, Видурений пройдоха, Лихоманка від мученицького життя. Існує тільки три шляхи емігрантського буття: Рятуватися-новий паспорт у руках, Виживати-жебракування та в'язниця, Самогубство - повіситися чи застрелитися. Людство живе ілюзорним світом, Шикарні бали, фестивалі, Несправедливо,але кожного застане кара. Втеча через мільйони кордонів, Але туга за Батьківщиною, Як великий тягар що не відірвеш. Безрозсудні вчинки, Знайомі краєвиди, Не сльози стрічають їх, А тільки байдуже обличчя, Що втратило здатність радіти. Небезпека бути пійманим у своїй країні. Повернення у батьківські землі, Де колись пролетіли молоді роки, Школа, друзі, перше кохання та патріотизм запальний, Все це у минулому житті. Недовго довелося чекати на засідку, Зустрічають його тільки наручники й поліцай: - Ось ти зраднику! Так зустрічає невинного держава, За революційні та небезпечні думки, Звичайні вони, Тихі та спокійні, Але це заважає владі.
2025-01-26 19:54:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2727
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2669