Емігрант
Біганина по всесвіту, І один закон, Без паспорта -ти ніхто, Підробіток продажем дрібничок, Страх перед величним мундирем, Арешт за нелегальну торгівлю. Знов доля заносить в нову країну, Де всім чхати на твоє нікчемне становище, Видурений пройдоха, Лихоманка від мученицького життя. Існує тільки три шляхи емігрантського буття: Рятуватися-новий паспорт у руках, Виживати-жебракування та в'язниця, Самогубство - повіситися чи застрелитися. Людство живе ілюзорним світом, Шикарні бали, фестивалі, Несправедливо,але кожного застане кара. Втеча через мільйони кордонів, Але туга за Батьківщиною, Як великий тягар що не відірвеш. Безрозсудні вчинки, Знайомі краєвиди, Не сльози стрічають їх, А тільки байдуже обличчя, Що втратило здатність радіти. Небезпека бути пійманим у своїй країні. Повернення у батьківські землі, Де колись пролетіли молоді роки, Школа, друзі, перше кохання та патріотизм запальний, Все це у минулому житті. Недовго довелося чекати на засідку, Зустрічають його тільки наручники й поліцай: - Ось ти зраднику! Так зустрічає невинного держава, За революційні та небезпечні думки, Звичайні вони, Тихі та спокійні, Але це заважає владі.
2025-01-26 19:54:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6026
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2237