Емігрант
Олексій Коваль
Біганина по всесвіту, І один закон, Без паспорта -ти ніхто, Підробіток продажем дрібничок, Страх перед величним мундирем, Арешт за нелегальну торгівлю. Знов доля заносить в нову країну, Де всім чхати на твоє нікчемне становище, Видурений пройдоха, Лихоманка від мученицького життя. Існує тільки три шляхи емігрантського буття: Рятуватися-новий паспорт у руках, Виживати-жебракування та в'язниця, Самогубство - повіситися чи застрелитися. Людство живе ілюзорним світом, Шикарні бали, фестивалі, Несправедливо,але кожного застане кара. Втеча через мільйони кордонів, Але туга за Батьківщиною, Як великий тягар що не відірвеш. Безрозсудні вчинки, Знайомі краєвиди, Не сльози стрічають їх, А тільки байдуже обличчя, Що втратило здатність радіти. Небезпека бути пійманим у своїй країні. Повернення у батьківські землі, Де колись пролетіли молоді роки, Школа, друзі, перше кохання та патріотизм запальний, Все це у минулому житті. Недовго довелося чекати на засідку, Зустрічають його тільки наручники й поліцай: - Ось ти зраднику! Так зустрічає невинного держава, За революційні та небезпечні думки, Звичайні вони, Тихі та спокійні, Але це заважає владі.
2025-01-26 19:54:16
0
0
Інші вірші поета
Світогляд Сутність кохання Безсонна та болюча ніч Плач душі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12330
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1098