Aimer sans Internet

Nadine Tikhonovitch

Я так хочу чути твій голос, Без хвилиних аудіо в "діректі". І хочу бачити... Поза межами "сторіз". Не вір: кохання нема в інтернеті! Відчувай мене поруч з собою, Вдихай мене серцем усім, Коли ніжно-легкою ходою Повз пробіжу і розтану, мов дим. Не шукай в улюблених смайлах Мій настрій, мої почуття! І повір, не покажеш у слайдах Всіх фарб мирського життя! А я хочу торкатись... Руками... Ти також мене обійми... Ти все зрозумієш... З роками... В реальності тільки люби! А я хочу чути твій голос... Вгамуй жагу цю нестерпну... Облиш ті "Скайпи" та "сторіз" - Я ж люблю тебе... Без інтернету...

2020-09-22 16:09:58

27

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Oliver Schatz

Хорошие ты пишешь стихи. Хотя я 95 % не понял, но знаю, что ты здорово пишешь на русском.

Відповісти

2020-09-22 16:19:23

2

Вероника Рубин

Гарний вiрш.

Відповісти

2020-09-22 16:23:22

2

Твоя Відьма

Актуально для сьогодення! Не може кохання зароджуватися онлайн - згодна!

Відповісти

2020-09-23 16:45:02

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5915

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3135