Aimer sans Internet
Nadine Tikhonovitch
Я так хочу чути твій голос, Без хвилиних аудіо в "діректі". І хочу бачити... Поза межами "сторіз". Не вір: кохання нема в інтернеті! Відчувай мене поруч з собою, Вдихай мене серцем усім, Коли ніжно-легкою ходою Повз пробіжу і розтану, мов дим. Не шукай в улюблених смайлах Мій настрій, мої почуття! І повір, не покажеш у слайдах Всіх фарб мирського життя! А я хочу торкатись... Руками... Ти також мене обійми... Ти все зрозумієш... З роками... В реальності тільки люби! А я хочу чути твій голос... Вгамуй жагу цю нестерпну... Облиш ті "Скайпи" та "сторіз" - Я ж люблю тебе... Без інтернету...
2020-09-22 16:09:58
27
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Oliver Schatz
Хорошие ты пишешь стихи. Хотя я 95 % не понял, но знаю, что ты здорово пишешь на русском.
Відповісти
2020-09-22 16:19:23
2
Вероника Рубин
Гарний вiрш.
Відповісти
2020-09-22 16:23:22
2
Твоя Відьма
Актуально для сьогодення! Не може кохання зароджуватися онлайн - згодна!
Відповісти
2020-09-23 16:45:02
1
Інші вірші поета
Насилля Світ збожеволів Серце небоги А привиди здатні кохати?
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1884
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1199