23.02 — напередодні
Nadine Tikhonovitch
А пам'ятаєш, як торік, Ззаду дивлячись на тебе, Думками я тримала небо, А навколо танув сніг? Здавалось: завтра небо трісне — Впаде на землю й на дім, А ми почуємо лиш грім — Стане в тілі різко тісно... Цей день був сонячним, на диво, Губились де серéд доріг, І серéд лютневих криг Я посміхнулась тобі в спину... Згадай цей день, ще мирний: Думками там тримаю небо І молюсь богам: «Не треба!» — Та прокинусь у квартирі... У той же день і той же лютий, Мов завмер наш календар... Кожен день — новий удар, Війною що стискає груди...
2023-02-23 10:17:10
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
блін, я пам'ятаю до дрібниць, як у той день 23.02.22 ти і Юля написали чимось схожі вірші про те, що завтра буде війна, я пам'ятаю, як я не спала у одинадцять з чимось годин і читала їх, мені не вірилось, що буде війна, не вірилось...🥺
Відповісти
2023-02-23 11:51:51
1
Nadine Tikhonovitch
@Деміра Рейн Так, писали...
Відповісти
2023-02-23 11:52:37
1
Інші вірші поета
Ще боляче... "Ми усе подолаємо разом..." Обіцяй мені дихати! У ліній також буває любов?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5740
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3169