23.02 — напередодні
Nadine Tikhonovitch
А пам'ятаєш, як торік, Ззаду дивлячись на тебе, Думками я тримала небо, А навколо танув сніг? Здавалось: завтра небо трісне — Впаде на землю й на дім, А ми почуємо лиш грім — Стане в тілі різко тісно... Цей день був сонячним, на диво, Губились де серéд доріг, І серéд лютневих криг Я посміхнулась тобі в спину... Згадай цей день, ще мирний: Думками там тримаю небо І молюсь богам: «Не треба!» — Та прокинусь у квартирі... У той же день і той же лютий, Мов завмер наш календар... Кожен день — новий удар, Війною що стискає груди...
2023-02-23 10:17:10
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
блін, я пам'ятаю до дрібниць, як у той день 23.02.22 ти і Юля написали чимось схожі вірші про те, що завтра буде війна, я пам'ятаю, як я не спала у одинадцять з чимось годин і читала їх, мені не вірилось, що буде війна, не вірилось...🥺
Відповісти
2023-02-23 11:51:51
1
Nadine Tikhonovitch
@Деміра Рейн Так, писали...
Відповісти
2023-02-23 11:52:37
1
Інші вірші поета
Нападу на тебе... Поранений звір Мертвими мовами Таке кохання - це боляче!
Інші поети
David Laurent
@ledavdebvs
Малой
@teddywinters
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6012
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3238