23.02 — напередодні
Nadine Tikhonovitch
А пам'ятаєш, як торік, Ззаду дивлячись на тебе, Думками я тримала небо, А навколо танув сніг? Здавалось: завтра небо трісне — Впаде на землю й на дім, А ми почуємо лиш грім — Стане в тілі різко тісно... Цей день був сонячним, на диво, Губились де серéд доріг, І серéд лютневих криг Я посміхнулась тобі в спину... Згадай цей день, ще мирний: Думками там тримаю небо І молюсь богам: «Не треба!» — Та прокинусь у квартирі... У той же день і той же лютий, Мов завмер наш календар... Кожен день — новий удар, Війною що стискає груди...
2023-02-23 10:17:10
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
блін, я пам'ятаю до дрібниць, як у той день 23.02.22 ти і Юля написали чимось схожі вірші про те, що завтра буде війна, я пам'ятаю, як я не спала у одинадцять з чимось годин і читала їх, мені не вірилось, що буде війна, не вірилось...🥺
Відповісти
2023-02-23 11:51:51
1
Nadine Tikhonovitch
@Деміра Рейн Так, писали...
Відповісти
2023-02-23 11:52:37
1
Інші вірші поета
Сумна реальність Усе мине! Tutto passerà! Сп'яніла пам'ять Дорожче смарагдів
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8816
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804