Нещасно-щасливі
Nadine Tikhonovitch
Які ж ми нещасно-щасливі, І навіть сльози - солодко-гіркі... Та душа хоч розтанула в прірві, Не здолає ні смерть, ні роки! І посмішку милу надмірного щастя Не спортить нізащо цей сум! Ти бачиш дерева осінньо-квітчасті, Ты чуєш їх пісню і подих їх дум? Ти чуєш? Тоді посміхайся! І нехай злощасна ця ніч Подарує трошечки щастя, Якщо зараз читаєш цей вірш! Які ж ми нещасно-щасливі? Ми ж справжні і навіть живі!.. Досить бути безкрилою тінню! Щастя немає? Знайди!
2020-09-10 14:58:01
25
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Синий Демон
🌚🌚🌚Мммм🌚
Відповісти
2020-09-10 20:49:07
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Додавай) Дякую)
Відповісти
2020-09-10 20:57:32
Подобається
Konfetka
Дуже гарно!
Відповісти
2020-09-11 10:55:14
1
Інші вірші поета
Не тільки сонце Безславно Полон солодких думок Регламент для знеболювального
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2032
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3326