Нещасно-щасливі
Nadine Tikhonovitch
Які ж ми нещасно-щасливі, І навіть сльози - солодко-гіркі... Та душа хоч розтанула в прірві, Не здолає ні смерть, ні роки! І посмішку милу надмірного щастя Не спортить нізащо цей сум! Ти бачиш дерева осінньо-квітчасті, Ты чуєш їх пісню і подих їх дум? Ти чуєш? Тоді посміхайся! І нехай злощасна ця ніч Подарує трошечки щастя, Якщо зараз читаєш цей вірш! Які ж ми нещасно-щасливі? Ми ж справжні і навіть живі!.. Досить бути безкрилою тінню! Щастя немає? Знайди!
2020-09-10 14:58:01
25
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Синий Демон
🌚🌚🌚Мммм🌚
Відповісти
2020-09-10 20:49:07
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Додавай) Дякую)
Відповісти
2020-09-10 20:57:32
Подобається
Konfetka
Дуже гарно!
Відповісти
2020-09-11 10:55:14
1
Інші вірші поета
24.08.22 Фотокартка - спогад біди Наснись, мандруючи Всесвітом... Україна буде завжди!
Інші поети
NieMi
@NieMi
King Dante
@grotesquecreature
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2142
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1584