Обіцяй мені дихати!
Nadine Tikhonovitch
Обіцяй мені дихати... Завжди! Коли кисень у грудях змішують з пилом, А серце нещасне із сажі Знебарвлює омріяні крила... Обіцяй мені дихати... Сонце Нехай поглинає небо криваве, А пар застиглий, що на віконці, Приховує світло, а тіні вбивають... Обіцяй мені дихати... Завжди! Коли ребра від болю тремтять, Сльози печуть ці, і майже Стукає серце твоє коло п'ят... Обіцяй мені дихати... Важко Нехай крокувати життям... Благаю! Дихай лиш... Завжди! І не поспішай в забуття!
2021-02-02 07:57:48
32
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Меліса
Мені здається що оден після цього вірша захоче дихати. Абсолютно кожен, хоч часом і марять погані видіння, терзають душу страшні спогади. Але кожен буде дихати. Я пообіцяла нещодавно одній, Маленькій Пташці, що буду дихати всупереч всьому. Моє серце буде битися поруч з нею. Мої легені нестимуть кисень, щоб не сталося.
Відповісти
2021-02-02 09:03:22
1
Синий Демон
Вау❤️
Відповісти
2021-02-19 17:15:34
1
Nadine Tikhonovitch
да, наверное 😂
Відповісти
2021-11-14 12:01:39
Подобається
Інші вірші поета
Знову забула, що я не Бог... Поранений звір Подих вічності Серце небоги
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14132
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11203