Обернений відлік
Nadine Tikhonovitch
Будь кожним моїм Новим роком: В мир і навіть страшенну війну, І навіть якщо десь під боком Знову крастимуть нашу весну. Будь кожним моїм сновидінням, В ночі, що яскраво палають, Будь шансом моїм на спасіння, Ракети коли пролітають. Будь спогадом кожним, в уяві Проживи замість інших думок, Хоча бачив хто, пам'ятає: Для забуття не існує умов. Будь кожним моїм Новим роком, Днем звичайним і навіть Різдвом, Де шириться містом тривога Або душі збирає кордон. Будь кожним моїм понеділком, Мов привласнити — моя мета... Я чула обернений відлік, Ніби з нас познущались свята...
2023-01-01 21:54:29
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
@Тигриця Дякую)) Особливо дякую за помічені одруки) Вино діє)
Відповісти
2023-01-01 22:20:58
1
Лео Лея
Чудовий вірш, глибокий зміст, читається на одному диханні👍
Відповісти
2023-01-02 09:24:31
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Дякую
Відповісти
2023-01-02 16:24:06
1
Інші вірші поета
Врятуй мене Зустрічами нашими... Втома Ще боляче...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4647
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3702