Повернутись туди
Nadine Tikhonovitch
Повернутись туди, де я іще є — Місцями: на тиждень — єдиний урок, Де все мені рідне, що нині чуже, Далеко, де нас ще єднає дзвінок... Де злитись можем єдиною тінню, Де нас, як раніше, єднають книжки, Де не губились в безмежності ліній І не розсипались, неначе сніжки... Туди, у ту мить, де спільний наш Всесвіт, Де я досі не вірю в спорідненість душ, Де серцю простять закоханий бешкет, Де сліз не втримає нанесена туш... Де плакала більше й рідше від щастя — Озираючись, бачу: щастя було, Що оживало під Вашим зап'ястям І білою крейдою, ніби крилом, Нас закликало любити у віршах, Кричало про антигуманність війни — Тепер моє щастя вже веде інших, Хоча і провідує ще мої сни...
2022-12-26 01:59:33
15
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Так сумно, і так обнадійливо...
Відповісти
2022-12-26 16:14:42
2
Твоя Відьма
Минуле так безсовісно увірвалось знов у сни..
Відповісти
2023-02-13 21:16:12
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Саме безсовісно. І крає душу.
Відповісти
2023-02-13 21:17:03
1
Інші вірші поета
Нещасно-щасливі Мертвими мовами 10.12 У ліній також буває любов?
Інші поети
Jet L. Muskie
@JetMuskie
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16585
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1673