Повернутись туди

Nadine Tikhonovitch

Повернутись туди, де я іще є — Місцями: на тиждень — єдиний урок, Де все мені рідне, що нині чуже, Далеко, де нас ще єднає дзвінок... Де злитись можем єдиною тінню, Де нас, як раніше, єднають книжки, Де не губились в безмежності ліній І не розсипались, неначе сніжки... Туди, у ту мить, де спільний наш Всесвіт, Де я досі не вірю в спорідненість душ, Де серцю простять закоханий бешкет, Де сліз не втримає нанесена туш... Де плакала більше й рідше від щастя — Озираючись, бачу: щастя було, Що оживало під Вашим зап'ястям І білою крейдою, ніби крилом, Нас закликало любити у віршах, Кричало про антигуманність війни — Тепер моє щастя вже веде інших, Хоча і провідує ще мої сни...

2022-12-26 01:59:33

15

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Так сумно, і так обнадійливо...

Відповісти

2022-12-26 16:14:42

2

Твоя Відьма

Минуле так безсовісно увірвалось знов у сни..

Відповісти

2023-02-13 21:16:12

1

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Саме безсовісно. І крає душу.

Відповісти

2023-02-13 21:17:03

1

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2695

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1709