Повернутись туди

Nadine Tikhonovitch

Повернутись туди, де я іще є — Місцями: на тиждень — єдиний урок, Де все мені рідне, що нині чуже, Далеко, де нас ще єднає дзвінок... Де злитись можем єдиною тінню, Де нас, як раніше, єднають книжки, Де не губились в безмежності ліній І не розсипались, неначе сніжки... Туди, у ту мить, де спільний наш Всесвіт, Де я досі не вірю в спорідненість душ, Де серцю простять закоханий бешкет, Де сліз не втримає нанесена туш... Де плакала більше й рідше від щастя — Озираючись, бачу: щастя було, Що оживало під Вашим зап'ястям І білою крейдою, ніби крилом, Нас закликало любити у віршах, Кричало про антигуманність війни — Тепер моє щастя вже веде інших, Хоча і провідує ще мої сни...

2022-12-26 01:59:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Так сумно, і так обнадійливо...

Відповісти

2022-12-26 16:14:42

Твоя Відьма

Минуле так безсовісно увірвалось знов у сни..

Відповісти

2023-02-13 21:16:12

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Саме безсовісно. І крає душу.

Відповісти

2023-02-13 21:17:03

Інші вірші поета

А я не знала... Воєнна любов Заберіть з мого серця цей біль! У хмаринці

Інші поети

Ice Bear

@Tiana_VK

lorestla

@lorestla

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5776

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6457