Раптом це не Ви?
А раптом букви на зап’ясті, Що мені залишив майже сон, Що обіцяли мені щастя, Усього найбільший мій прокльон? А раптом серце, що тремтіло І в напрузі билось кожну ніч, Не за своє воно боліло? Не своїх в думках торкалась пліч? А доля раптом же нещадна, Що безжально нас колись звела, Змахне руками безпорадно – Нас по боки різні кине зла... Дивлюсь на букви, що вишневі, І не йде одне із голови: Життя віддам не королеві? Дві букви – раптом це не Ви? _______________________ 🍒 Входить до книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya 🍒
2023-06-10 17:55:05
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Роузі Рей дякую)
Відповісти
2023-06-10 17:58:56
1
Тигриця
Клас! ❤️
Відповісти
2023-06-10 18:53:26
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-06-10 18:54:46
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3692
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2542