Звичка
Nadine Tikhonovitch
Я звикла. Програла. Все марно. Хіба пам'ять моя - то любов? Ти спогад, видіння, примара, Попіл, страждання думок... «Тебе ж не було і немає! - Завчила напам'ять слова, - Як можу тебе пам'ятати? Твоє існування - брехня!» Я звикла до сліз і до болю, І війни, що мене зруйнувала, Та як же збрехати і Богу, Що ніколи тебе не кохала? Навіть звикла я до бажання Напитись, заснути, померти... І до жалю свого, і благання Врятувати і мертвих від смерті... Бо все ж я людина і я минаю, Ідучи по життю, ті роки, Що геть летять... Я звикаю До всього та всюди, чи ні? І хоч звикла, тебе що немає, Хоч і ти не існуєш тепер, Я серцем усе пам'ятаю І не вправі забути тебе!
2020-08-10 23:26:59
35
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Меліса
кажуть, що в людей є надзвичайно погана звичка: пристосовуватися до будь-чого і будь-кого. дивно, що наш мозок так влаштований. і тут неможливо сказати добре це чи ні.
Відповісти
2020-08-11 04:52:11
1
Твоя Відьма
Пронизливо....
Відповісти
2020-08-11 09:23:49
1
Інші вірші поета
Знову забула, що я не Бог... Регламент для знеболювального Торнадо Aimer sans Internet
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Bai Hwar
@ymoea104
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9105
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2229