Світ збожеволів
Nadine Tikhonovitch
Цей світ збожеволів. Чуєш: По нас відкривають вогонь? Уламки розбитих вулиць В роздерту збираю долонь. Цей світ збожеволів. Віриш У життя на небі удвох? Нас коли-небудь без шкіри Залишить миттєво цей «бог». Світ збожеволів. Готова Востаннє відчути свій біль? Віриш, віднімить що мову Нам вирок із ядерних хвиль? Світ збожеволів. Чи страшно? Ми звикли і разом у мглі. Разом зникаєм назавжди З цієй божевільні — землі.
2022-10-06 22:38:32
24
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Міхаліна
В цьому вірші світ такий, який він і є... Дякую!
Відповісти
2022-10-07 07:34:27
2
Оксана
Якщо всерйоз розглядається загроза ядерного удару, то світ дійсно збожеволів, на жаль.
Відповісти
2022-10-08 11:14:47
1
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Міхаліна На жаль(
Відповісти
2022-10-08 18:04:22
Подобається
Інші вірші поета
Ти вийшла... Своєю дорогою Повернутись туди П'яні листи
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Noor Jahan
@noon_the_force
Kaverna
@Kaverna
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2185
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5492