Те, що для тебе дурниці...

Nadine Tikhonovitch

Люди смішні: вони люблять вигадувать правила... Та все припинила б сама, забула б, що звабило, Я зупинила би серце лиш поглядом, натяком, Та я же не світло, щоб вимикатись за графіком... Я не чекала б тебе, та стільки несказаних слів, І вимкнула б себе, та без тебе мене лише пів, І я б загасила вогонь, та розпалив хтось свічу... Тебе дратують слова про кохання — що ж, я мовчу. Але життя на уривки розбила із твоїх фраз — Не треба чекати від мене сліз, звинувачень, образ... Ніхто не винен, що його хтось безмежно кохає — Тебе бісить це слово... Між нами його не буває. Так, давай про інше... Сміятись. Мовчати. Під вітер. Як хочу тобі промовчати про все в цьому світі: Як збудила сирена, як налякали ворони... А скільки небажаних тем, та нема ж заборони... Вибач, чесно, не знаю, як правильно, хоч і сильно Воліла б залишити все — тобі ж, бачу, стабільно Легше повірити в жарт, чекаючи на каяття... Те, що для тебе дурниці, для мене — правда життя.

2023-03-11 01:09:26

20

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандра Мей

гарно 🤩

Відповісти

2023-03-12 21:21:05

2

Твоя Відьма

За душу бере😍

Відповісти

2023-03-14 19:08:56

2

Оксана

"Та я же не світло, щоб вимикатись за графіком..." 🫶👏👏👏🫦💥💫🔥 Як ніколи, актуально)

Відповісти

2023-03-19 18:00:24

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4647

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1289