Гідна лиш ковдра
Люди — такі ідіоти... Згадай про це, дитино, Перед тим, як витрачати нервові клітини. Згадай перед тим, як дна дістати колодязя І волати у комендантську майже без голоса. Щоби не бігти у темряві геть п'яна і боса, Щоб не втрачати останнє не сиве волосся. Люди бувають нестерпні, а їхні слова — пекучі, Але знаєш, зливи часом в житті — неминучі. Люди — такі ідіоти... Їхня мантія — чорна, А любові твоєї гідна у світі лиш ковдра. Твоїх бордових думок гідна тільки картопля, І ніщо не варто того, щоби наскрізь промокла. Люди — такі ідіоти, а життя — божевільне, Що майже, на жаль, неможливо дихати вільно. Посилай людей мовчки, беззвучно до чорта, Бо твоєї любові у світі гідна лиш ковдра.
2022-10-07 19:26:59
19
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
@Лілія Гулик Картопля — це завжди прекрасно!
Відповісти
2022-10-08 18:03:34
Подобається
Твоя Відьма
Любові гидна лиш ковдра... Ммммм🤗😍
Відповісти
2022-10-11 01:55:20
1
Синій Демон
Правдивий вірш 😊👍
Відповісти
2023-01-22 13:23:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5297