Я так втомилась від людей...
Nadine Tikhonovitch
Я так втомилась від людей, Від їх життів, їх бід, бажань, Я так втомилась від ночей, Від їх збережених страждань... Я так втомилась від війни, Я так втомилася втрачати, Я знов пишу свої пісні, Щоби болем покричати... Я так втомилась від людей, Від їх ідей, погроз і війн — Ти заховай мене будь-де: Серед думок своїх і мрій. Заховай мене у серці І бережи мене у снах! Не кажи, що все минеться, Але тримай, тримай в руках! Зніми із мене роги й німб — Я притулюся до грудей І на мовчання відповім: Я так втомилась від людей... ________________________ ✨Озвучка від @SandraMey: https://youtu.be/nf-R3aoVdqU ✨
2022-10-08 20:39:10
26
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея дякую)
Відповісти
2022-11-10 18:03:57
1
Твоя Відьма
Боже, як же я тебе розумію! Сама втомилася так, що висловити це неможливо... Так точно передала свої почуття та емоції, що мимоволі передала і мої 🙈🙈🙈 Подумки тебе обіймаю і бажаю відпочити! #ЧВ
Відповісти
2022-11-12 00:11:45
1
Юлія Богута
Думаю ми всі втомились від війни і від життя. Зараз дуже легко вигоріти за цим всім. Нескінчені проблеми, постріли, перебої світла в дротах і в житті. Так що близька тема. #чв
Відповісти
2022-11-13 21:24:20
1
Інші вірші поета
А ти виходиш з мережі... П'ятнадцять метрів Що небо впаде... Грань
Інші поети
mikami
@mikami
T.L
@Lavender338
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1514
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2818