Я так втомилась від людей...

Nadine Tikhonovitch

Я так втомилась від людей, Від їх життів, їх бід, бажань, Я так втомилась від ночей, Від їх збережених страждань... Я так втомилась від війни, Я так втомилася втрачати, Я знов пишу свої пісні, Щоби болем покричати... Я так втомилась від людей, Від їх ідей, погроз і війн — Ти заховай мене будь-де: Серед думок своїх і мрій. Заховай мене у серці І бережи мене у снах! Не кажи, що все минеться, Але тримай, тримай в руках! Зніми із мене роги й німб — Я притулюся до грудей І на мовчання відповім: Я так втомилась від людей... ________________________ ✨Озвучка від @SandraMey: https://youtu.be/nf-R3aoVdqU ✨

2022-10-08 20:39:10

26

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Nadine Tikhonovitch

@Лео Лея дякую)

Відповісти

2022-11-10 18:03:57

1

Твоя Відьма

Боже, як же я тебе розумію! Сама втомилася так, що висловити це неможливо... Так точно передала свої почуття та емоції, що мимоволі передала і мої 🙈🙈🙈 Подумки тебе обіймаю і бажаю відпочити! #ЧВ

Відповісти

2022-11-12 00:11:45

1

Юлія Богута

Думаю ми всі втомились від війни і від життя. Зараз дуже легко вигоріти за цим всім. Нескінчені проблеми, постріли, перебої світла в дротах і в житті. Так що близька тема. #чв

Відповісти

2022-11-13 21:24:20

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2794

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3140